Мелодія Ґуннара

^{Читати оригінал; Читати англомовний переклад}

 

¹ Це було, коли Ґуннара²

на смерть прирекли,

Ґьюкі³ сина,

в Ґрабака палатах⁴.

Ноги вільні були

для хорошого співу,

руки ж зв’язано було

міцним ланцюгом.

² Він арфу схопив,

спраглий до життя,

аби не виказати

власного страху;

зручно розміщено

арфові струни було,

пальцями ніг заграв

наслідник престолу.

³ Заспівав тоді Ґуннар

і так говорив,

а арфа звучала,

неначе людина

(та не так приємно,

якби це був лебідь),

і повнилась зала

золотими рядками змій:

4 “Знаю, що сестру

за найгіршого віддали,

кому Ніфлунґи⁵ стали

найгіршими з ворогів.

Запросив Атлі⁶ у гості

Гьоґні⁷ та Ґуннара,

ніби ж і родичів,

але вбиті обидва.

⁵ Вбивство здійснити взявся

просто під час бенкету,

посіявши розбрат

під час пиятики.

Чим більше бажання

до тривалого життя,

тим більше зникає

довіра в віках.

⁶ Чому ж ти так, Атлі,

розбрат посіяв?

Самостійно Брюнгільд⁸

собі смерть заподіяла,

а Сіґурд⁹ загинув

від рани кривавої.

Чому ж хочеш ти, щоб Ґудрун¹⁰

ридала невтішно?

⁷ Гуґін¹¹ давно сказав,

що літає високо,

яка біда на нас чекає,

як рідні загинуть.

Казала Брюнгільд мені,

Будлі¹² донька,

як Атлі збирається

зрадити нас.

⁸ Те саме Ґлаумвьор¹³ казала,

як удвох ми були

востаннє тоді

в нашому ліжкові

(зринають у пам’яті

мрії нездійсненні):

«Не їдь, Ґуннаре!

Зрадить вас Атлі.

⁹ Спис я бачила, твоєю

кров’ю омитий він;

шибеницю, підготовлену

для Ґьюкі синів.

Видається мені, що діси¹⁴

вже зачекались на вас.

Я переконана – братам

зраду вже заготовано.”

¹⁰ Казала й Костбера¹⁵,

що була дружиною Гьоґні,

про рун віщування лихе

та сни оповідала злі.

Калатало серце

в жіночих грудях,

та ж ніхто не боявся

жахливої смерті.

¹¹ Мають норни¹⁶ для нас

відведений вік,

нащадків Ґьюкі,

за волею Одінна.

Долі нитки

обриваються спішно;

зникає удача –

покладайся на розум.

¹² Радію я, Атлі,

що ти не отримаєш

червоних перснів,

що власністю Грейдмара¹⁷ були.

Єдиний знаю, де ті скарби

заховані лежать,

адже ви Гьоґні

серце вирізали.

¹³ Радію я, Атлі,

що гунська отара

Гьоґні, що сміявся,

серце вирізала.

Не пали духом Гніфлунґи

від ран болючих,

не здригнулись вони

й перед смерті обличчям.

¹⁴ Радію я, Атлі,

що багато в тебе

загиблих мужів,

яких було вбито

нашими мечами

перед нашим падінням.

Маєш перед собою, сестро,

пораненого свого брата.

¹⁵ Та не боїться Ґуннар,

доблесний муж,

Ґьюкі син,

спокус Ґрафвітніра¹⁸,

не боїться приходу

він Батька боїв¹⁹:

до всього готовий

наслідник престолу.

¹⁶ Швидше хай мені Ґоінн²⁰

серце розриває

та Нідгьоґґ²¹

нирки висмоктує,

Лінн²² та Ланґбак²³

печінку видирають,

аніж дочекаєтеся,

що я духом паду.

¹⁷ І буде для Ґудрун

привід для помсти,

адже зрадив нас

Атлі підступно.

Вона тобі, конунґе,

подасть серця

дитинчат твоїх

теплі ще до вечері,

¹⁸ і замішаний мед

на крові їх ти будеш

пити із чаш,

що були черепами.

Це тебе направду

сильно ужалить,

коли Ґудрун викриє

злочини ці.

¹⁹ Покриє твоя ганьба

все Скьйольдунґів²⁴ минуле.

Ти приніс швидкий кінець,

порушив наше братерство.

І буде це скоро,

що рідна наша

сестра тобі у відповідь

за шахрайство відплатить.

²⁰ Проти тебе Ґудрун

зі списом вийде

а поруч із нею

Ніфлунґ постане.

Буде грати в палатах

вогонь в тебе червоний,

а тоді у Настрьонді²⁵

віддадуть тебе Нідгьоґґові.

²¹ Заснули тепер Ґрабак

і Ґрафвітнір,

Ґоінн та Моінн²⁶,

і Ґрафвьоллуд²⁷,

Офнір²⁸ та Свафнір²⁹,

отруйні,

Над³⁰ та Нідгьоґґ,

та інші всі змії,

Грінґ³¹, Гьоґґвард³²,

під арфи гру.

²² Одна не заснула,

Атлі зміїна матір,

вжалила мене

просто у серце,

печінку висмоктує

та легені видирає.

Не буде довшого життя

наслідникові престолу.

²³ Зупинись тепер, арфо,

адже відходжу я

у Вальгалли³³

широкі палати,

пити з асами³⁴

із кубків коштовних

та поїдати Сегрімніра³⁵

на святі в Одінна.

²⁴ Тепер Ґуннара мелодію

дограно до кінця,

я всіх вас розважав

в останній раз.

Тож покидаю я

тепер цю справу –

пальцями ніг перебирати

струни на арфі.”

Читати або завантажити у форматі .docx.

[1] Поема, написана ісландським вченим та священиком Ґуннаром Пальссоном (приб. 1712-1793) і віднайдена 1780 року Ґудмундуром Маґнуссоном серед інших еддичних поем. Тривалий час її помилково вважали втраченою піснею “Старшої Едди”, поки в ХІХ столітті остаточно не було доведено, що це є майстерна підробка. Що найприкметніше, сам автор ніколи не заявляв власних авторських прав й не спростовував приналежність даної поеми до еддичних.

[2] Ґуннар та Гьоґні – Сини Ґьюкі. Ґуннар (Гунтер в “Пісні про Нібелунґів”) був історичною особою, бургундським королем Ґундагаром (приб. 385-436; роки правління: приб. 406-436). Гьоґні (Гаґен в “Пісні…”) – його брат, антигерой, який має намір вбити Сіґурда. Існує легенда, що Гьоґні не рідний брат Ґуннара, а просто вихований його батьками, сам же був за походженням з лісових духів.

[3] Ґьюкі – Бурґундський король Ґібікка (?-407), батько Ґундомара І (див. прим. 2), Ґундагара (див. прим. 2) та Ґізельгера.

Ґізельгер – В скандинавів чомусь відсутній, один з братів Ґьюкунґів, король бурґундів (411-?).

[4] … в Ґрабака палатах… – В ямі зі зміями. Ґрабак – змій, який живе під корінням ясеня Іґґдрасілль. Ім’я цього змія можна перекласти як “сіра спина” або “сіроспинний”.

Іґґдрасілль – Світове дерево, на якому тримались всі дев’ять світів скандинавської космології. Це вічнозелений ясен. Назву можна перекласти як “жахливий кінь”, “кінь Жахливого” або ж “кінь Одінна” (адже епітет “жахливий” (“Yggr”) є одним з імен Одінна).

[5] Ніфлунґи – Те саме, що й Нібелунґи (також Гніфлунґи). Саме походження терміну доволі непевне. Нібелунґами звався нарід, в якого Сіґурд забрав золото та коштовності. Потім ця назва перейшла на бурґундів, до яких доєднався Сіґурд. Так бурґундів йменували й після загибелі Сіґурда. Що це був за народ, який перше називався Нібелунґами або Ніфлунґами – не відомо.

[6] Атлі – В германських та скандинавських переказах – Аттіла (?-453), вождь гунів (434-453).

[7] Див. прим. 2.

[8] Брюнгільд – Валькірія Сіґрдріва, яку розбудив Сіґурд. Під таким іменем вона зустрічається в різних версіях легенди набагато частіше.

[9] Сіґурд Сіґмундссон – Найвеличніший герой скандинавського та германського епосів, фігурує у “Старшій Едді”, “Молодшій Едді” Сноррі Стурлусона, “Сазі про Вьольсунґів”, “Пісні про Нібелунґів”, “Кудруні” та низці інших літературних пам’яток.

“Кудруна” – Середньовічна німецька епічна поема початку ХІІІ століття (написана після “Пісні про Нібелунґів”), яка трохи в іншому світлі описує відомі нам події про Ґудрун-Крімгільд та Сіґурда-Зіґфріда.

Ґудрун Ґьюкадоттір – Дружина Сіґурда, також відома своїм німецьким варіантом імені Крімгільд. Донька вождя бурґундів Ґьюкі, який жив у V столітті.

“Молодша Едда” – Твір середньовічного ісландського письменника Сноррі Стурлусона 1222-1225 років. Задумувався як підручник зі скальдичної поезії, але перетворився на звід давньоскандинавського літературознавства. Містить в собі перекази практично всіх давніх скандинавських легенд (переважно зі “Старшої Едди”).

“Пісня про Нібелунґів” – Середньовічна німецька епічна поема невідомого авторства кінця ХІІ – початку ХІІІ століть. Оповідає в німецькій обробці скандинавську історію про Сіґурда (тут він виступає під іменем Зіґфрід).

“Саґа про Вьольсунґів” – Ісландська саґа ХІІІ століття, повністю присвячена появі та занепадові роду Вьольсунґів.

Скальд – Давньоскандинавський поет-співець.

Сноррі Стурлусон (1178-23 вересня 1241) – Ісландський політик, скальд, історіограф. Перша людина, яка спробувала осмислити й зібрати скандинавські перекази в одну книгу. Загинув у власному будинкові від рук найманців конунґа Норвегії Гакона IV.

Гакон IV Старий (1204-16 грудня 1263) – Конунґ Норвегії (1217-1263), представник династії Інґлінґів.

Інґлінґи – Скандинавський рід конунґів, до якого належать перші правителі Швеції та Норвегії. Ведуть свій рід від вана Фрейра (див. прим. 49).

Ван Фрейр – Бог, від якого пішов рід легендарних шведських конунґів Інґлінґів (норвезькі конунґи теж заявляли про свою причетність до цього роду). 

[10] Див. прим. 9, абзац 3.

[11] Гуґін – Один з двох воронів Одінна. Гуґін означає “той, який мислить”, Мунін (другий ворон) – “той, який пам’ятає”. Ці ворони облітають весь світ, а потім оповідають Одіннові про те, що в світі твориться.

Одінн – Найвищий бог скандинавського пантеону, бог мудрості, війни, поезії, полювання, перемоги тощо. Доволі часто варіація його імені в українській мові зустрічається з однією літерою «н», що, як на думку перекладача, не є правильним, адже в давньоскандинавських рукописах він зазначається саме” як “Oᵭinn”. Те саме з іншими подовженими іменами.

[12] Будлі – Вождь гунів.

[13] Ґлаумвьор – Друга дружина Ґуннара (після смерті Брюнгільд). Насправді Ґуннар був закоханий в сестру Брюнгільд та Атлі Оддрун, але Атлі не віддавав її заміж. Тоді Ґуннар одружився з Ґлаумвьор, але продовжував таємно зустрічатися з Оддрун (припустимо таке на основі деяких еддичних поезій, на приклад “Другої пісні про Ґудрун”). Ім’я Ґлаумвьор доволі важко перекласти однозначно, адже це може бути й як “Пустотлива”, так й  “Звучна далекоглядність”, або ж “Вибухова”.

[14] Діси – Божественні діви, які можуть як допомагати, так і виступати ворожими богинями щодо воїна.

[15] Костбера – Дружина Гьоґні, матір чотирьох його синів: Соляра, Сневара, Гніфлунґа та Ґьюкі. Ім’я можна перекласти як “Стан боротьби”.

[16] Норни – Три жінки-чарівниці, які визначають долі світу, людей та богів, можуть передбачати майбутнє. Ім’я першої Урд (Минуле або Доля), ім’я другої Верданді (Теперішнє або Становлення), ім’я третьої Скульд (Майбутнє або Борг).

[17] Грейдмар – Чарівник, вважається королем карликів (або гномів), хоча сам може бути й велетнем (йотуном).

[18] Ґрафвітнір – Один зі зміїв, батько зміїв Ґоінна (див. прим. 20) та Моінна (див. прим. 26). Ім’я можна перекласти як “Вовк із рову” або “Вовк з ями”.

[19] Батько боїв – Одінн.

[20] Ґоінн – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль.

[21] Нідгьоґґ – Чорний блискучий дракон, який поїдає коріння світового дерева Іґґдрасілль. Також харчується грішниками, порушниками присяг та підступними вбивцями.

[22] Лінн – Змій, який живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль, може також бути драконом.

[23] Ланґбак – Змій, ім’я якого можна перекласти як “Довгоспинний” або “довга спина”.

[24] Скьйольдунґи – Легендарний датський рід конунґів. До чого тут Скьйольдунґи – не зрозуміло. Швидше за все, зі Скьйольдунґами тут асоціюється або рід Нібелунґів (що швидше), або рід самого Атлі.

[25] Настрьонд – Одна з палат в підземному царстві (Гель), в якій мешкає дракон Нідгьоґґ. Туди потрапляють грішники, зрадники та вбивці, яких цей дракон поїдає. Перекласти можна як “Берег трупів”.

[26] Моінн – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль.

[27] Ґрафвьоллуд – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Той, хто риє траншеї”.

[28] Офнір – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Також це одне з імен Одінна. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Такий, що бентежить” або “Збентежений”.

[29] Свафнір – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Також це одне з імен Одінна. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Вбивця”.

[30] Над – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Швидше за все, ім’я так й перекладається: “Змій”.

[31] Грінґ – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Ім’я перекладається як “коло”, “кільце”.

[32] Гьоґґвард – Розуміємо, що це ще один змій з-під коріння ясеня Іґґдрасілля, але ідентифікувати його якось ближче не вдається.

[33] Вальгалла – Житло Одінна, в якому він приймав загиблих у бою воїнів (їх звали тут ейнгерії).

[34] Аси – Головні боги скандинавського пантеону. На противагу їм також існують вани – теж боги, ворогуюча сторона, з якою було укладено перемир’я. Якщо останні переважно асоціюються з плодючістю та більше належать до землеробської культури, то аси є більш войовничими богами й переважно належать саме до воєнного аспекту життя скандинавів. В результаті укладеного перемир’я аси та вани обмінялися “заручниками”.

[35] Сегрімнір – Кабан, якого до столу ейнгеріям кожного дня готує кухар Вальгалли Ангрімнір. Цей кабан оживає одразу, як його доїдають.

Ейнгерії – Найкращі загиблі воїни, яких забрали до Вальгалли валькірії.

Валькірії – Жіночі божества, що прислуговують Одіннові. Літають над полем бою й збирають загиблих воїнів, аби ті потрапили до Вальгалли.